Як зелененькі списи,
Прокинулись перші риси,
З-під чорної землі
З'явились проліски малі.
– Пробудили ми весну
Від важкого зимового сну.
Перші вісники весни
Час зимі сказати: «Йди!»
Тож не рвіть проліски, люди,
Хай вони нам весну будять.
Їх прошу охороняйте
Серце добре й чуне майте.
1
Екг
– Мала, чому плачеш? – запитав я, зупинившись на дорозі.
– Дядьку, як не...
Вітальне слово Катерини Говери з нагоди початку фестивалю юних талантів «Рекітське сузір’я –...
Нелегко написати і видати книгу
На інтеграційному курсі німецької мови, який відвідують...
Comments