(Продовження)
Дівчинка взяла свій годинник і розпочала подорож до незвичного світу. Школярка зустріла своїх в. Вона була дуже рада їх побачити.
- Привіт друзі, що робите?
- Привіт, дуже засумували за тобою. Ми чекали на цю зустріч, бо хочемо показати тобі, що ще цікавого є у Дивосвіті. А ще нам необхідно здійснити мрію Хмуринки.
Тваринки взяли дивний перекус, щоб пригостити Іларію.
Це було печиво зі смаком кавуна і ківі. Друзі смачно перекусили. Вони розпочали подорож до цікавого місця, яке було на шляху до долини. У Дивосвіті почав падати сніг. Сніг мав форму трикутника. Такі сніжні пірамідки вкривали все довкола. Іларія відчувала себе маленьким фараоном. Але коли вони прийшли у те чарівне місце, то побачили, що снігу там немає. Це був незвичайний сад із дивними квітами. Іларія була здивованою, вона широко розтулила ротик і прикрила його долонями, а очі розплющила так широко, що вони здавались як дві великі кулі. У саду росли безбарвні квіти, які потрібно було розфарбувати. Друзі показали Іларії багату палітру. Дівчинка взяла пензлик і почала розфарбовувати квіти, у неї дуже гарно виходило, але от біда, вона залила свій годинник фарбою, і він перестав працювати. Іларія дуже злякалась, що не зможе повернутись додому до своїх рідних та друзів у справжньому світі. Френд і Хмуринка побачили, що трапилось і запропонували іти до містечка Майстрів, що було по дорозі у долину Винахідників. У тому містечку жив майстер Червона Борода, він міг відремонтувати годинник дівчинки.
Про те, що трапилось із нашою героїнею далі, ви дізнаєтесь згодом.
