(Пояснення кольорів людиною, яка не може їх бачити)
Червоний
Мені сказали, що це колір любові, палкої та прекрасної. А також вогню… Червоний – це колір пристрасті, чутливих іспанських танців, рідкісних коштовностей, соковитих фруктів; колір вечірніх заходів сонця, тугих вінтажних корсетів, гранати… Мені показали розкішні оберемки троянд і сказали, що вони – це червоний колір; налили пахучого шипшинового чаю і я теж відчула в ньому цей колір. Або ж в металічному запаху крові, пекучому чилі, повітряній кульці чи матовій помаді моєї подруги...
Помаранчевий
Якщо б хтось запитав, що для мене оранжевий колір, то я б відповіла,що це, безперечно, уособлення осінньої пори й урожаю: товстобоких гарбузів, довгокосих морквин чи солодкавого болгарського перцю…Це ще й колір східних прянощів, холодного апельсинового фрешу, Хелловіна та криштального бурштину… Я відчуваю його в гарячому вітрі під час засухи, біля теплого каміну чи шумного вулика, або ж в яблуневих садах. Його більш спокійними відтінками я уявляю собі людей на стародавніх картинах, густе ластовиння на моєму обличчі, клумби гербер…
Жовтий
Я «побачила» його у теплих променях сонця та ніжному світінні місяця… Мені пояснили, що так відчувається приємна прохолода золотих прикрас, делікатні пелюстки пухнастої кульбаби, блискучі зернини кукурудзи… Я почула жовтий колір в шелесті осіннього листя, колиханні пшеничного поля та в перших незграбних кроках малого курчати. Жовтим кольором пахнуть духмяний хліб і яскраві тюльпани. Його смак залишився на моєму язиці після кислих лимонів, бабусиних сирних ватрушок чи солодких грушевих компотів.
Зелений
Напевно, моїм улюбленим кольором є саме зелений – уособлення спокою, умиротворення, свіжості, чогось нового… Зеленим пахне весна, шумить спокійний хвойний ліс, перекочується смачне яблуко… Саме в такому кольорі я уявляю високі зарості шовкової трави, ніжні переплети аґрусових кущів, розсипи смарагдів на бархаті. Зеленим пахнуть лайм і виноградні плантації. Четвертим кольором веселки хизуються папороть та лісові мавки; а також саме такими є очі моєї мами…
Голубий
Я вперше відкрила для себе цей колір, коли мені на руку впала точена крапля дощу… Згодом я почула його у веселому голосі дельфінів, гуркоті гірського водоспаду, дзвоні кришталевих келихів. Мені сказали, що голубим пахнуть гортензії та незабудки, хизуються діаманти і турмаліни, ніжно наспівує мелодію крихітна сіалія. Проте найкращою прозопеєю голубого кольору є все ж небо: безмежне, прекрасне, незмірне, колосальне, неосяжне, істинно дивовижне…
Синій
Мої руки опустили у воду і сказали, що так відчувається синій колір. Я вдихала його запах біля морського узбережжя, пробувала його на смак з чорничними кексами, чула його в плавних рухах хвиль… Синій – це незвичний лазурит та коштовні сапфіри, п'янка агава і прекрасний Морфо. Синій, проте, – це ще й глибокий смуток, меланхолія, затяжна депресія; це батофобія і вражаючі пейзажі нічного міста, лячна невідомість та ніжний букет гіацинтів…
Фіолетовий
Останній колір веселки… Колір індивідуальності та екстравагантного бачення: той, що часто асоціюють із розкішшю. Колір марнославства та байдужості… Саме в такому кольорі я уявляю найкрасивіших метеликів, кварцитові сережки, отруйні кущі лаковиці… Мені сказали, що фіолетовий – це ще й лавандові поля або ж аметистові браслети, квіти бузку чи порошок магнезії… Фіолетовий – це колір свободи і творчості!
Коментарі
Дякую! Звісно, я й не думала подавати ті самі роботи на наступний фестиваль. Сталася невелика помилка під час опрацювання твору модератором, яку все ж виправили.
Велике дякую!
Безмежно рада,що вам сподобалося!
Дякую!
Надзвичайно цікаво! Дякую за таку цінну інформацію!
І все рівно, деякі моменти потребують правки. Ось тюльпани бувають різних кольорів. Найпоширеніші - це білий, ніжно-рожевий, насичений рожевий, червоний, бордовий, абрикосовий, помаранчевий, жовтий, лимонний, пурпурний, ліловий, фіолетовий, майже чорний, зелений.
Очі мами можуть бути карі, або мати такі кольори: синій, блакитний, сірий, зелений чи змішаний...
А ще можна згадати і про синяки на тілі...
В цілому - це чудове дослідження.
Ось, що ЦІКАВОГО я знайшов про ВЕСЕЛКУ.
У давнину ще не було стільки точних оптичних приладів, щоб уважно розглянути, скільки кольорів у веселки. А людське око не завжди точно може визначити колірну гаму.
Аристотель, наприклад, виділяв всього три основних кольори - червоний, жовтий і зелений. А ось в японській культурі відсутня традиційний зелений колір, тому жителі Країни висхідного сонця вважають, що у веселці всього шість кольорів.
А великий математик Ісаак Ньютон досить багато часу приділив вивченню заломлення світла і прийшов до висновку, що квітів у веселці п'ять. Потім він розглянув ще й шостий - помаранчевий. Це число - шість - здалося йому недосконалим для описів явищ природи, тому він вирішив додати в веселку блакитний колір, який називав "індиго".