Він на фронті обіймає «Анютку». Кляне всіх, хто препаскудно втік за кордон. Магістр педагогічного. Тобто ще незакінчена вища. Мій вожатий та однокурсник сестри.
Йому б зараз математику й фізику! Але ні — країна вища за всі інтереси. Нагадую, що ти обіцяв повернутися живим: щодня слідкую, як добре виконуєш обітницю. Уночі часом читаєш мої твори бійцям… Так сподіваюся, що той вогонь таки запалює. Мочи якомога більше русні. Я — точно, і Бог те, сподіваюся, схвалює. Хай бережуть тебе заговорені літери, ті браслети з гуманітарки… Та обов’язково той вшитий у бронежилет малюнок. Ти ж після перемоги його покажеш?..
Коментарі
Цей мінітвір чудово відображає цю життєву позицію багатьох, багатьох українців і не тільки...