На час війни я живу у Вроцлаві. Про нього й розповім вам.
Вроцлав має безліч назв, цікавих місць для відвідин та вдосталь мальовничих краєвидів. Тож і назва твору була вибрана не випадково. Одного разу Папа Римський Іван Павло ІІ (за походженням поляк) назвав Вроцлав містом зустрічей, це й стало його гаслом. Ще цікавим фактом є те, що у 2016 році Вроцлав став Культурною столицею Європи. Тому я хотіла б познайомити вас із цим різноманітним, привабливим та живим містом.
Напевно, ви знаєте про мадридських фрейлін, розкиданих по всьому місту, але чи відомо вам про вроцлавських гномиків (їх понад 300)? Мають вони дуже цікаву історію. За давніх часів місцеві вважали їх добрими духами Вроцлава. А ще гноми були символом антикомуністичних дійств. В оригіналі вони мають назву “краснолюдки”, що асоціюється з червоним, а саме російським комунізмом.
Порівнюючи з Полтавою, звернула увагу на бібліотеки, яких тут близько півсотні. Вони зберігають в собі мільйони книг: від класичної літератури до коміксів чи широковідомих сучасних книг. До цих місць приїжджають автори та авторки або ж влаштовують заходи за різними жанрами та вподобаннями. Але це не єдине, що відбувається у Вроцлаві. Якщо зайти в якусь соціальну мережу, легко можна відшукати цікаві заняття: чужоземні танці, вивчення ієрогліфів чи розмаїті майстер-класи.
Хоча повітря у Вроцлаві досить забруднене, у цьому місті багато парків для променаду, бульварів, річок та, відповідно, мостів, яких до Другої світової налічувалося 303. Якщо вам колись забажається відпочинку, упевнено можете прямувати до парку, де завжди можна знайти вільну лаву, що неабияк тішить.
Не випадково згадала про мости, тому що Вроцлав має навіть свій острів! Не забудьте помилуватися роботою ліхтарника, котрий щовечора запалює світильники там. Як на мене, він навіть чимось схожий на святого Миколая, що справді додає магічної атмосфери острівцю. Зараз її доповнює й різдвяний ярмарок, який відбувається одразу на багатьох площах та вулицях центру міста. Поміж дерев’яних будиночків “гуляє” запах глінтвейну, гарячого шоколаду, солодощів та пряників. Дух казковості можна відчути, коли проходиш повз хатини, де відбуваються вистави театру ляльок. Анімовані іграшки рухаються, у той час як диктор промовляє слова п’єси.
Зрештою, Вроцлав – славне та навіть казкове місто. У нього є свої плюси та мінуси, як у кожного полісу. Проте, якби мені дали можливість вибору: повернутися до Полтави чи зостатися у Вроцлаві, то я б обрала перший варіант. Це й зроблю зразу після нашої перемоги.
Коментарі
Як бачимо не тільки за порятунком від війни і хлібом насущним поїхала туди Катерина Боярчук.
Щиро вдячний за цю чудову, пізнавальну дорожню замальовку.