Одного разу в ліцей прийшов новий вчитель історії, почав вести уроки у шостих класах. Коли він перший раз зайшов у клас, деякі діти його навіть не помітили. Чи зробили такий вигляд...
-Добрий день, діти! Я ваш новий вчитель історії, сподіваюся, що ми з вами будемо дуже гарно працювати.
Знову ж діти, звісно не всі, але не звернули на це увагу. Та вчитель почав вести урок. Тим дітям які уважно слухали й відповідали на його питання, він з радістю допомагав та розказував нову інформацію. Іншим, що заповзято обговорювали якісь свої теми, намагався не заважати.
Минув місяць, настав час контрольної роботи. Хтось написав її легко, а хтось... важко. Наступного дня всі побачили свої результати, багато хто був ними дуже незадоволений. Вони підходили до вчителя зі словами «ми хотіли все вчити, але в нас не виходило!》《це ви нам не допомагали!》 《Чому ви нас не навчили?». Учитель промовив: 《Розповідь для всіз бола одинаковою. Адже в класі я розповідав усім і кожному. Тільки... не всі чули...》
На наступній перерві дівчинка підійшла до викладача і поцікавилася: - Учителю, але ж дійсно: ви дуже гарно нас навчали, розповідали додаткову цікаву інформацію, але на них уваги не звертали.
- Я не можу навчити того хто не вміє й не хоче слухати,- відповів вчитель. - Вони не хотіли цього робити, змусити я їх не міг. А тим хто бажав, я з радістю допомагав та викладав новий матеріал.Хай це буде для них наукою.
Коментарі
Візьмемо хвору людину. Якщо вона не захоче лікуватися, то навіть найкращі ліки, найдосвідченіші лікарі їй не допоможуть.
Щоб був результат, потрібна робота з усіх зацікавлених сторін. Інакше, якщо хтось робить що-небудь марно, то говорили, що він «товче воду в ступі».
Про таку роботу говорила і Леся Українка: "Таку роботу можна без образи порівняти з товченням води в ступі"
І ще говорять, що насильно милим не будеш...
А ще треба добре пам'ятати НАРОДНЕ ПРИСЛІВ'Я: "Навчання і труд поряд ідуть".
Твір авторки має велике виховне значення. Бажаю подальших успіхів