Заплетене волосся. Рожева сукня в маленьких квіточках. Іскорка, якою сяють очі наскільки природна, наче обікрала з десяток сонячних зайчиків. Щасливий погляд. Кружляю поблизу розфарбованих у півонії різних кольорів шпалер місцевої кав'ярні.
У такі моменти хочеться обійняти увесь світ, написати тисячу віршів і сказати найближчим, як сильно люблю їх.
А знаєте що насправді дивує? Це відчуття всепоглинаючого щастя цієї миті живе тільки у тобі. Незнайомці ж, занурені у свої думки, гадатимуть, що просто з'їхала з глузду. У той час, як, знаючи мене недостатньо, намагатимуться вгадати причину сонячного настрою і ніколи не зроблять цього. Чому? Усе просто. Люди схильні шукати сенс там, де його немає. Я не виграла мільйон; компанія «Кіндер» досі не надіслала світильник за обгортки з-під глазурованих сирків, а сестра все ще заважає писати вірші дурнуватими мультиками на кшталт «малеча дістала свою хатню робітницю… і вона втекла». І ні… я не закохалась. Мабуть… Та втім, привід для сонечка в душі зовсім не співзвучний з метеликами, що кружляють навколо.
Не повірите: життя – така неймовірна річ! От і все. Здається, моя поверхова філософія вас розчарувала, проте це щира правда.
Ще вчора ми з Ремарком сумували від того, яке ж воно швидкоплинне, і як важливо встигнути закарбувати миті у пам'яті. Адже те, що сьогодні здається неосяжно важливим, вартим наших сліз і роздумів, за місяць не викликатиме нічого, окрім посмішки на обличчі.
Добре, маю вірші й фотокартки, оскільки спогади стають все більш нечіткими, що деякі з них я ледве можу відтворити у своїй уяві. Втім, це було вчора. Сьогодні – новий день, новий аркушик книги мого життя, що часто перетворюється на скетчбук з неймовірними ілюстраціями; їх додають безпосередньо герої цього психологічного етюду або роману.
Навіщо ж уникати чудової нагоди бути щасливою тут і зараз?) До речі, цей день особливий ще й тому, що вже завтра весна. Не хочу загадувати. Загадки, які не були розгадані вчасно, втрачають сенс. Проте це вже зовсім інша історія)
Так от. У цьому й полягає суть життя. Ніколи не вийде так, як плануєш на 200%, проте трапиться щось інше. На вряд чи підвладне вашій уяві дотепер. Та це ж просто чудово! Чи цікаво було б, якби ми знали все наперед?
Я не хочу змінювати минулого і не бажаю зазирати в майбутнє. Я – в теперішньому. На мені рожева сукня в маленьких квіточках, і я щаслива!
Коментарі