Україна майбутнього - це прекрасна та квітуча держава. Її поважають та цінують в Європі, в усьому світі. Сюди приїжджають у справах та відпочити громадяни з сусідніх країн. Людей приваблюють чисте повітря Карпатських гір, їх мальовничі краєвиди, зони відпочинку та дбайливо збережені історичні пам’ятники.
У кого ще в країні є таке багатство як у нас?! В Україні майбутнього кожна людина поважає себе та інших, вона легко може перейти на мову сусіда , вона хоче навчитися мові співбесідника, підтримати розмову. І так само робить сусід - він вважає собі за честь говорити на мові друга.
І я вірю - в українців майбутнього є віра в свою можливість бути щасливими, попри всі негаразди. Можливо, я дуже багато мрію та змальовую майбутнє надто ідеальним. Для того, щоб досягти такого рівня, потрібно дуже багато працювати, переймати провідний досвід інших країн. Але якщо вважати, що в майбутньому буде «ще гірше», то воно так і буде. Мабуть, тому наша країна бідна та має купу проблем, що більшість наших людей, особливо літніх, завжди кажуть: «а далі буде ще гірше», «ой, а що ж буде далі?». Просто руки опускаються, коли таке чуєш.
А якщо сподіватися на краще та діяти теж на краще, то і майбутнє нашої країни стане набагато кращим! Корисно хоча б просто заспівати: «Усе буде добре для кожного з нас!», як популярний музичний гурт «Океан Ельзи" та вселити в людей оптимізм і віру в майбутнє.
Отож, мрії повинні здійснюватися. Багато з того, про що мріяв Тарас Шевченко, здійснилося. Україна зараз вільна, незалежна; кожної весни розцвітають її сади, щедро дарують колосся поля. Український народ повертається обличчям до своєї історії, культури. Я сподіваюсь, що з часом наша країна все ж таки перетвориться у «веселий рай», про який так мріяв Тарас Шевченко. Але це майбутнє цілком залежить від нас, молоді.
