Як виявилося, самотність не завжди дарує хвилю негативу. Хоча до карантину я так не вважала. Пам'ятаю той день, коли нас закрили вдома без ніяких прогнозів на майбутнє. І все що залишалось – це існувати наодинці з власною душею. Перші дні здались божевіллям. А пізніше «чотири стіни» стали найкращими друзями. І я була рада новому стилю життя!
Веду я до того, що самоізоляція нагадала мені про саму себе. Іноді смішно згадувати фрагмент з новорічного привітання пана Зеленського: «Хто я?». Я розкрила це питання. Звісно, не до кінця. Але розкрила, мабуть, ту частину, яку не бачила через призму світового хаосу раніше. Я навчилась відчувати себе, знаходити саме свої думки і накреслила власні кордони. Ізоляція дала змогу зосередитись на особистому шляху, у той час, коли навколо їх безліч. А самоосвіта пройшла переоцінку. Знаєте, коли сидиш у заперті і бачиш своє відображення у дзеркалі, все-таки, бажання деградувати відпадає. Хотіла б я поставити тут смайлик «лол» як це роблять у новому світі digital. Словом, у житті відбувалась справжня революція й більшість вийшли зі своїх домівок новими персонами з бажанням заново вивчити світ. Я візуалізувала себе як мандрівницю на безлюдному острові. І повірте, знайшла немало скарбів, хоча шлях до них був наповненим колючим гіллям і камінням.
Тому часом самотність здатна процвітати й розкривати нові можливості. Вважаю, що деякі речі не можна залишити позаду, оскільки вони належать не минулому, а саме тобі.
Коментарі
Я би запропонував перечитати це дослідження над собою кілька разів і у кожного виникнуть ще й інші рішення даної проблеми - "вимушеної самоізоляції".
А Даша просто МОЛОДЕЦЬ, ЩО ПОДІЛИЛАСЯ І РАЗОМ З ТИМ ПОКАЗАЛА СВОЇ ТВОРЧІ ЗДІБНОСТІ. Оповідка, новела написана цікаво, мені хотілося чим швидше дізнатися кінцевого висновку.
Творче дослідження, спостереження за собою дає можливість багатьом запозичити досвід, як навчитися при будь-яких обставинах знаходити правильний вихід. Я за це щиро вдячний авторці.