Розташовано адміном МАЛіЖ.
Роздуми одиннадцятикласниці про вступ до вишів та інших навчальниних закладів.
Цьогорічь я закінчую школу і вже скоро мені доведеться вступати до ВНЗ. На щастя, я обрала собі фах ще 2 чи навіть 3 роки тому, і сподіваюся мені вдасться вступити на омріяний факультет. Проте, поспілкувавшись із своїми однолітками, я виявила, що багато хто з них навіть не уявляє, чим хоче займатись у майбутньому. Насправді, я вважаю це цілком нормальним, що в 16-17 років люди ще недостатньо себе пізнали, аби чітко визначити свою «сродну» працю і пов’язати з нею своє життя. Мене здивувало інше: незважаючи на непевність у тому, де вони хочуть навчатися, хлопці й дівчата сумлінно ходять до репетиторів, готуються до ЗНО і чітко знають, які предмети складатимуть. Мовляв: «Напишу, а тоді подивлюсь, що з тим сертифікатом робити і куди іти».
Саме тому я вирішила опитати своїх більш досвідчених знайомих, що вони думають про такі настрої випускників, а також вивідала в них трохи про їхній особистий вибір професії.
Програміст Юрій: «Я вважаю, що не варто вступати до ВНЗ, якщо не знаєш, ким хочеш працювати. Так ти можеш витратити 5 років дорогоцінного часу, який можна було б реалізувати на пошук себе й роботу.
Після закінчення школи я теж не був певен, чим хочу займатись, тому й замість навчання в інституті вирішив трохи підзаробити. Доводилося тяжко фізично працювати і ніякі гроші не виправдали тих зусиль, тим більше, що робота була абсолютно не цікавою. Саме тому я полишив цю працю і пригадав про своє давнє захоплення – комп’ютерні ігри. Почав самостійно вивчати мову програмування і зараз працюю розробником ігор і відчуваю, що це моє покликання».
Бухгалтер та матуся Зоряна: «На мою думку, здобувати освіту будь-кого не має сенсу, адже ти вивчатимеш усе абияк і виконуватимеш завдання через пень-колоду. Згодом такі люди лише завдають шкоди суспільству, бо не люблять свою роботу і приходять до місця праці, як на муку.
Звичайно, бувають випадки, коли людина просто ткнувши пальцем в небо може натрапити на той факультет, що її цікавить, але це малоймовірно».
Керівник підприємства і мати 2 дітей Олена: «Я особисто знайома з людьми, які після школи працювали різноробочими і прислухались до себе. Потім прицільним вистрілом готувались до вступу і закінчили освіту з найвищими балами. Прикладом цього є один мій знайомий - лікар-анестезіолог в клініці США, фізик, який отримав грант на практику в Nasa. Він та багато інших людей із схожими кажуть, що не шкодують, що взяли перерву.
З іншої сторони - знаю успішних людей, які одразу після школи почали навчання і вже багато років практикують у обраній професії.
Тому, вступати одразу чи взяти рік перерви – особистий вибір кожного».
Електрик Сергій: «Погоджуючись з усім вище сказаним, хочу розповісти про свого друга, який надзвичайно хотів поступити на англійську філологію. Йому не вдалося поступити одразу після закінчення школи через брак знань, саме тому йому довелося рік працювати в цеху з виробництва туалетного паперу. Проте, працюючи там, він мав достатньо вільного часу для підготовки до іспитів і наступного ж року він вступив на омріяний факультет».
Виявилося, що мої думки з цього приводу та думки друзів, яких я опитала, в більшості збігаються: не варто вступати до ВНЗ, якщо ти ще не визначився остаточно, чим хочеш займатись у майбутньому, але пам’ятай, що ймовірність натрапити на щось цікаве зопалу завжди є, тож вибір за тобою!
Не слід боятись того, що не вступиш одразу після закінчення школи і здобуття середньої освіти, як показав досвід, інколи це й на краще. Нема біди в тому, щоб рік десь попрацювати замість навчання, значно страшнішим є пов’язати життя з тим, що тебе не цікавить.
Коментарі