Любі мої…а ми тонемо… Ми всього лиш потопаємо у смітті. Ой, вибачте мене, я ж забула, що вам начхати, що ви занадто заклопотані, як для такої дрібниці. У вас багато роботи, так, так я розумію… Та, є одне але… Ви також причетні до щосекундного забруднення країни, в якій живете ви, всього лише живуть ваші діти, і всього на всього житимуть ваші внуки. Ні я не вказую саме не когось, ні… ми винні всі. Всього лише один фантик, це чиєсь майбутнє здоров'я чи навіть життя. Навіть, коли вам не терпиться, йдучи вулицею, викинути той дідьків папірець, подумайте, чи ви дійсно готові взяти на себе провину за рак легенів якоїсь людини? Якщо ні, то поясніть, що відбувається у Львові. Хоча я й сама бачу сотні щурів, тонни сміття, мільйони хвороб, мільярди бактерій…
Чому з цією проблемою не ведеться боротьби? Звісно, коли від сміття захлинається лише місто, то боротися з ним легше, але коли вся країна… Хоча знаєте, екологічна криза лише у Львові, ви НЕ ПОСПІШАЙТЕ. Адже вміст акумулятора одного мобільного телефону здатен зіпсувати… 600 тисяч літрів питної води. Така «водичка» не буде придатною навіть для технічних потреб! А вам пити не хочеться? Не залишаємо той факт, що і ми винні, адже ми занадто часто викидаємо на смітник те що не викидати б, але ж утилізація цих відходів закріплена за вами, невже так складно це виконувати. Навіщо чекати критичної поділки, та перших смертей… чому ви не виконуєте свою роботу вчасно і якісно. Адже саме через вашу недбалість культурна столиця України просто гине.
Ми живемо в 21 столітті, є ж купа можливостей вивозити цей мотлох, стільки варіантів боротьби з цією проблемою. Чому вони не використовуються? Наприклад у країнах Європи вигадали, що можна звичайне сміття переробляти знову на продукти для споживачів. Для цього просто потрібно сортувати весь мотлох. Наприклад, паперові відходи можна очищати і знову запускати в виробництво, або просто пресувати в брикети як деревину і продавати як паливо. Пластмасу також можна переплавити, очистити і також пускати у виробництво, адже вона розкладається аж близько 180-200 років… Скло так само утилізувати тому що, термін розкладання скла більше 1000 років, ще як мінімум 12-15 поколінь буде насолоджуватися нашими осколками.
Повірте, усьому мотлоху можна надати друге життя. Звісно, ніхто не каже, що відходи від продуктів біологічного походження потрібно переробляти для повторного вживання. Ні! Вони абсолютно спокійно і досить швидко перегнивають, тому їх навпаки використовують як добрива після перегнивання. Перші кроки вже було зроблено: було встановлено роздільні контейнери для скла, паперу і так далі, але як бачите нам це не допомогли. Ми не завжди розділяли свій мотлох. І ось через свою недбалість ми дійшли критичної поділки у Львові, і не тільки. Щоби досягти бажаного результату, в першу чергу цього потрібно захотіти і починати діяти! Хоча ми самі не бажаємо шукати ті рятувальні жилети. Чому з декілька сотень тисяч сміттєзвалищ прийняти львівське сміття погодилися лише 4? Це просто здається дрібницею. Але це смертельна проблема. Хіба вам мало не виліковних хвороб, які вже існують? Це просто одна з екологічних проблем нашої країни, а наслідки: щури, змії, антисанітарія. Через кілька років ми ж самі захлинемося своїм же сміттям, але вже буде занадто пізно… Як вам такі перспективи? Відчуваєте запах THE ENDу?..
Коментарі