На жаль, у нашій країні кожного дня тварини гинуть під колесами автомобілів, їх викидають на вулицю або знущаються. Якщо на дорозі лежить мертві собака або кішка, моя подруга каже: «Катя, не повертай голову». Тому, що я дуже сильно реагую і не розумію, чому люди байдуже відносяться до безвинного пухнастого щастя. Так, бабусі підгодовують їх, але їжа не врятує від холоду і страждань.
Безпритульні тварини у довгому для них і такому короткому для нас житті відчувають забагато неприємних емоцій: страх, відчай, непотрібність і голод. Подивіться в очі собакам і котам: там лише біль і зневіра. Собака – друг людини. Відтак, й людина собаці – друг. Друг, який холодний та бездушний. Ні? Тоді чому на вулицях безліч бродячих тварин? Кожен день – боротьба за життя. Знайти їжу і воду, не потрапити під автомобіль, не стати жертвою догхантерів, які підмішують отруту та голки в харчі, й брати наші менші помирають в муках. Ми можемо змінити ситуацію, якщо подаруємо їм трішечки уваги й турботи, а особливо любові. Адже любов тварини також відчувають.
По-перше, потрібно ухвалити закон, згідно з яким у кожному місті України повинен бути муніципальний притулок для тварин, який фінансується коштом приватних пожертв, але всі медичні потреби оплачує місцеве самоврядування. Тварину після стерилізації, вакцинації та лікування, якщо воно потрібно, не повертатимуть на місце, де її забрали.
Навіть, якщо не знайшли господаря, а залишатимуть в притулку. Тому, що ніхто не гарантує безпеку для безпритульної тварини на вулиці.
Можливо, «безпека тварин» для когось звучить абсурдно, але це важливо! Просто ведіть в пошуковик «догхантери» або «жорстоке поводження з тваринами» й читайте заголовки. «У Запоріжжі догхантери заживо спалили цуценят, які жили в парку» (сюжет ТСН 12 червня 2018), «Скандальні догхантери у Хмельницькому за п’ять років могли отруїти 200 собак» (стаття сайту ТСН 11 жовтня 2018), «Лучанин за жорстоке поводження з тваринами може втрапити за ґрати на 8 років» (новина сайту «Район.Луцьк» 26 червня 2019).
Серед собаконенависників є як чоловіки, так і жінки. Вони пояснюють свою діяльність тим, що такими негуманними способами розв’язують проблему безпритульних собак. Отже, якщо тварини залишатимуться в притулку, буде добре і хвостатим, і людям. Обов’язково мають проводитися непланові перевірки разом з волонтерами й активістами, бо хоч президент змінився, а нечисті на руку люди – ні.
По-друге, в притулку повинен бути сайт, де можна знайти всю інформацію про тварин: кличка, вік, стать, стан здоров’я, їх історія тощо.
По-третє, хороша соціальна реклама має велику силу. Люди замисляться й можливо змінять думку, щодо ставлення до братів наших менших. Якщо кожна тваринка знайде свій дім і сім’ю (неважливо чи то притулок та його працівники, чи ви), світ стане на краплинку добрішим.
Коментарі
Дякую!
Дякую за коментар!
Це справді дуже сумна тема!
Дякую за коментар!
Рада, що тобі сподобалося.