За вікном тихо йде сніг, спокійно стелиться на землю чарівною пухнастою ковдрою. В душі панує спокій, ніжно огортає її теплом, пестить серце. Всередині тебе пісня, рай, щастя, радість… І все це породжує спокій і тиша. Щедру чашу цих благодатей підносить нам гармонія душі. І раптом, ніби грім з неба, до нас приходять випробування, важкі й підступні, повні зла. Рвучкий холодний вітер намагається загасити свічку нашого буття, перекинути келих нашої душі, ущент наповнений найкращими людськими цінностями з відтінком веселки добра й любові. Життя посилає нам випробування, вимагаючи від нас сили, моральної стійкості та впевненості.
Ми повинні мати силу протистояти проблемам буденності, впевнено й міцно приймати виклики життя, аби келих наш не зрушився з місця, аби ми були сповнені добром і ласкою, радістю й натхненням, любов'ю й щастям. Ми повинні бути сильними, тримати щит правди й честі перед навалою кожного дня. Однак дуже часто ми піддаємося гніву, керуємося нашими примхами, лінощами, опускаємо руки і зливаємося з темною стороною світу. Ми просто здаємося, не борючись з течією ріки труднощів, просто пускаємо все на плинність її хвиль, віддаляючись від мети нашого життя. Тоді ми згасаємо, світ стає тьмяним і сірим. Дуже часто ми самі розливаємо всі наші чесноти, починаючи грубити. А грубість – це зло. Зло – це буря в душі, шторм, пориви вітру, які вихлюпують усю цілющу воду добра з нашого золотого кубку, з граалі нашого серця. Коли ми слабкі, ми не можемо вирішити проблему. Ми нервуємо, гніваємося, починаємо грубити. Коли ми слабкі, ми злі. Адже сильна людина промовчить у відповідь агресору, при цьому не принижуючись перед ним. Мовчанням мудреці передають нам набагато більше знань, аніж людина пустими словами. А в мудреця вся його міць із тиші та гармонії в собі.
Ми часто не розуміємо людину, яка мовчанням відповідає на образи з боку інших. Дуже часто ми не помічаємо, які великі речі робить ця людина, які труднощі долає. А грубі – слабкі, адже грубість – це прояв душевної слабкості, нікчемності характеру.
Людина приходить у світ, щоб творити добро, щоб зробити цей світ кращим, теплішим, добрішим, досконалішим. Проте тільки сильна духом, багата душею, людина з великим серцем здатна це зробити. Слабкі, грубі, підлі й ниці людці спотворюють красу цього світу.
Вдосконалюймося, зростаймо, бо сила наша в духовності! Шукаймо гармонію, адже наша сила в спокої та гармонії душі. Пізнаваймо себе, бо сила наша – в середині нас!
Коментарі