Як не любити славну Україну,
ЇЇ гаї зелені, золоті поля,
Її народ і мову солов'їну,
Що розцвіла, мов квітка, в творах Кобзаря.
Кобзар, Тарас ти – символ волелюбної країни:
Співав, горів і діяти спішив.
Ти був народу славним сином,
Торкнувся таємниць народної душі.
Ти так співав, так струни рвав, мов жили,
Коли писав про страдницькі жіночі долі
Горів, мов Прометей, душа твоя боліла,
Ти прагнув сам і поштовх дав братам до волі,
Ти завжди серед нас: збираєш хліб на полі,
В забої з шахтарем вугілля добуваєш на-гора.
Зі мною ти і в радості, і в болі.
І зараз надихаєш змах мого пера.
Вірші
Присвята
- Автор: Магула Ксенія, 16 років - Слов'янськ, Україна
- Перегляди: 293
