На конкурс Міжнародного фестивалю «Рекітське сузір'я – 2021» у номінації «Поезія»
Я відчуваю твій глибокий погляд,
Цю невагомість, що торкає сон.
Невже так легко ти змінив світогляд
Таємних й потойбічних всіх персон?
Рясні слова лякали підсвідомість,
Реалії торкнулися життя,
Кохання сили зникла невідомість,
Залишились відтінки забуття
Я бачила на стінах власні мрії –
Відбилися у досвіді розмов.
В долонях світу всі мої надії!
Мінлива, вічна й спалена любов
Присутність неслухняна заблукала,
Тривога зародково зацвіла,
Строката доля ночі і ласкава
На щастя нашу волю прирекла
Кохай, квітуй і завжди будь коханим!
Цінуй відбиток світу у собі.
Втім усміх може стати вмить лукавим.
Залишу ніжність пам'яті тобі.
Минає час, за нами – сотні вражень,
В обіймах випадковості обпік.
Згадаєш спектри тіні відображень
Розімкнеш потойбіччя часу лік.
Коментарі
Чекаємо нових поезій... Хай щастить...
Величезна подяка Вам, Іване Івановичу, за віру у мене і таку високу оцінку мого пера. Ваша похвала надихає мене писати ще більше "рубінових", за вашими словами, поезій. Дякую, дякую і ще раз дякую!
Признаюся(вірте чи не вірте) я після кожного, записаного мною, слова поглядав на вік АВТОРКИ.
Ця прекрасна поезія - творіння не по віку, бо кожен куплет, кожен рядок, кожна рима тут рубінові. Низький уклін, поетко...