Він гордо хвалився усім:
«Я – дим.
Стелюся високо
Над усіма й усім.
Я у високому небі живу,
Над усякою дрібнотою пливу.
Знайте, не рівня ви всі мені,
Бо я – на небесах, а ви – на землі».
Але тут сталася біда:
Закінчилися дрова...
Де подівся дим? Нема!
А мораль тоді яка?
Якщо над землею летиш ти,
якщо бачиш її ти здалека,
умій дивитись, друже, з висоти,
але ніколи – звисока...
Вірші
Дим
- Автор: Міша Белень, 15 років - Міжгір'я, Україна
- Перегляди: 448



Коментарі
Мені так і хочеться "обізвати" цей гарний твір БАЙКОЮ. Як би його не класифікували, ГОЛОВНЕ, МІША БЕЛЕНЬ підвів нас до важливої життєвої думки: "...умій дивитись, друже, з висоти,
але ніколи - звисока..."