А ти прислухайся до себе…
До своїх нічних думок.
І поглянь на місяць в небі
І зроби вже свій урок.
А ти прислухайся до серця
Що шепоче лиш про нього...
І наче вода в озерці
Будь ніжною, небого.
Прислухайся і серце скаже...
Справді скаже, що і як
На душу каменем не ляже
Слів несказаних тягар.
А увечері вимкни світло
І все обдумай в тишині.
І зрозумієш як привітно
І легко стане на душі.
Коментарі
Є невеличкі зауваження до рими та розміру і т інше.
Справді скаже, що і як
На душу каменем не ляже
Слів несказаних тягар....
Спасибі!
Я спробую на Вашому прикладі:
А ти прислухайся до себе…
До своїх нічних думок.
І поглянь на місяць в небі
І зроби вже свій урок.
А ти прислухайся до серця
Що шепоче лиш про нього...
І наче вода в озерці
Будь ніжною, небого.
Прислухайся і серце скаже...
Справді скаже, що і як
На душу каменем не ляже
Слів несказаних тягар.
І це ще далеке від досконалості, але я не хотів дуже ламати Вашу думку , а ще не дуже вдавалося... Треба би ще доопрацювати.
Я зніму цей свій варіант після того, як Ви прочитаєте і дасте відповідь.
Я старався мінімум втручатися. А Ви робіть із цим, що хочете