Бібліотека дитячих творів
1 1 1 1 1 (4 голосів)

Головне, щоб не було, як вчора,
Бо не втерплю і зірвуся вниз.
Обіцянки і ота розмова,
Наче камінь на душі повис.

Я не знаю, як тебе вернути,
Що сказати і чи варто щось.
Відчуваю присмаки отрути,
Що насипав в моє серце хтось.

Я не знаю, як тобі зізнатись
І чи варто зізнаватись знов.
На частини хочу розірватись,
Щоб не чути більше тих розмов.

І навіщо ті слова римую,
Все одно не вирвеш, не знайдеш
Вийняв телефон, телефоную.
Знову вириваюся із меж.

Вони сперечалися, кричали,
Щось доводили і сперечались знов.
Вже немає місця для печалі.
Вже немає місця на любов...
[08.09.2023]

Коментарі  

Ігор Дах
+3 #5 Ігор Дах 23.11.2023, 17:42
Вікторіє, я зрозумів, що пишеш від свого імені, але "Вийняв телефон, телефоную" це вже від чоловічого роду. Переглянь ще раз цей куплет.
Ісаєвич
+5 #4 Ісаєвич 21.11.2023, 09:03
Велика вдячність добрим людям, що врятували наш любий сайт.
rektor-malig
+5 #3 rektor-malig 20.11.2023, 13:38
Сайт працює у тестовому форматі за кмітливого спостереження фахівців.
Ісаєвич
+6 #2 Ісаєвич 30.09.2023, 08:39
У такий час живемо, коли не маємо права не бути сильними, тільки витримка і самовіддача врятує нас. Про це, здається, авторка у своєму гарному вірші...
admin-malig
+12 #1 admin-malig 24.09.2023, 06:57
За часткової вірусної атаки, певний час не міг розташовувати твори. Наразі вдалося все відновити. Даруйте, дякую, що є терпіння і розуміння. Вірш сподобався, а тому без жодних вагань заслуговує 5 зірочок. Вітаю авторку і чекаю нових шедеврів, як завжди! Щасти!

У Вас недостатньо прав для коментування. Заеєструйтеся або авторизуйтеся на сайті.

Коментарі