Холодний вечір загляда у вікна,
У хаті пусто, не так вже, як колись.
Самотня мати на обличчі зблідла,
Молитвою линула до Бога ввись
ЇЇ слова просякнуті печалю,
Сум у погляді та сльози на очах.
Невпинно враз наповнилися жалю,
Гарячі стікали по її щоках.
Від чого зажурилась стара мати?
Від чого серденько так її болить?
Єдиний син вже рік пішов із хати,
На війну пішов. А за вікном дощить.
Холодий вечір загляда у вікна,
Та мати вірить, на сина свого жде.
На підвіконні догорала свічка,
Син повернеться її! Живим прийде!
Вірші
А за вікном дощить
- Автор: Леся Максим, 13 років - Хуст, Україна
- Перегляди: 179
Коментарі