На полі бою вітри війни віють,
Де кров смутна землю червоніє.
Серця тремтять, коли війна шалена розцвітає,
І життя відірване від коріння гине.
Вибухи гармат та вигуків ридання,
Сповиті сльозами матері й діти.
Війна, немилосердна, пекельна кара,
Спустошує все на своєму шляху відірвання.
Та в серці мир нескорений триває,
Інакше все пропаде в безодню темну.
Спільність, любов і мудрість нас врятує,
Щоб майбутнє знову зеленим квітом ожило.
Вірші
На полі бою...
- Автор: Півторак Михайло, 14 років - Олександрівка, Україна
- Перегляди: 215
Коментарі
Що ж до форми, розміру, ритміки, римування, то тут ще треба працювати і працювати, бо складання чи написання віршів - це важка щоденна робота.Щоб просто вірш став високою поезією, треба добряче над ним почаклувати! На мою думку, молодому авторові потрібно вдосконалювати свою поетичну майстерність,ба гато читати, попрацювати зі словниками, старатися якомога рідше вживати дієслівні рими.
Іноді недостатньо просто передати свої почуття: треба ще вміти вставити їх у відповідну форму. Можливо, дійсно спробувати сонет!
Розвивай свій талант, юначе! І в тебе все вийде. Успіхів тобі
Тема війни, яка зараз дуже болісна для всіх нас, розкрита Михайликом дуже правдиво і трепетно.Видно, що росте справжній патріот України, який не тільки малює страшне обличчя війни, але і вірить у те, що добро обов'язково переможе це зло.
При тім не можу не вказати на певні недоліки поетичної форми вірша, як от: неточність рим, а подекуди і їх відсутність, різноскладовіст ь рядків, відсутність потрібних розділових знаків в окремих випадках,неправ ильність відмінкових закінчеь..Над цим ще потрібно попрацювати.
Та попри все, вірю у зростання вашої поетичної майстерності, юначе, і щиро вам цього бажаю.
Молодий автор намагається відтворити страхіття війни, підкреслює, що війна - страшна руїна. Серце автора сповнене болем за зруйновані ворогом міста і села, за сльози матерів і дітей. Земля наша омита кров'ю і сльозами. Однак автор наводить на думку, що зло переможе добро. Молодий поет закликає до згуртованості і єдності українського народу. Ясна річ, що початківцю-авто ру слід працювати над римою і успіх прийде. Чекаємо нових творів.
Та в серці мир нескорений триває,
Інакше все пропаде в безодню темну.
Спільність, любов і мудрість нас врятує,
Щоб майбутнє знову зеленим квітом ожило.
Юний поет вселяє цими рядками надію, що добро переможе зло.
З великим нетерпінням чекаємо нових творів, які неодмінно привернуть увагу не тільки ровесників, але й дорослих поціновувачів творчості.
Успіхів!