Заради забави не рвіть ніжні квіти.
Не нищіть гніздо, пташеня не чіпайте.
Земля — заповідник, живий дивоострів.
Як можете, люди, його зберігайте!
Земля задихається чадом і гаром,
Пустелі пісок окіл брудно іржавий,
В асфальті й бетоні нам дихати важко,
У хмарах бензолу, водоймах із нафти.
Ліси з кожним роком безслідно втрачаєм,
І будуть пустелі — де жито-пшениця.
Зростають міста, та як жити без видів
Рослин і тварин, що безслідно вже зникли.
Скажімо, птах додо — людей не боявся,
І квагга, на зебру так схожа занадто,
Хижак тилацин, що на вовка скидався,
тарпанів і турів давно вже не стало.
За бивні вбивають слонів величавих,
На чоботи й сумку крокодила убито...
А скільки птахів для прикраси полеглих?
Не шкода й лисиці для шуби чи хутра?
В степу лев забитий — він цар без корони,
Його вполювали заради розваги,
Я прошу Вас, люди, не треба вбивати
Заради наживи й холодного зиску.
У росах жоржина заквітчана ранком,
В саду соловейко співає так дзвінко.
Але все це зникне в брудному повітрі
І рідкістю буде в асфальті травинка...
Земля не залізна, і час не безмежний,
Природа кричить, порятунку благає.
Тож думай про завтра у кожному кроці.
В малих діях — сила, що зло подолає.
Наповним річки та озера мальками,
Посадимо разом дерева квітучі,
Залежить життя від любові й турботи,
Бо в серці Землі є і наше майбутнє.
Вірші
Заради забави
- Автор: Тихон Михайлов,12 років, Полтава, Україна, Науковий ліцкей №3, літературна студія "Перевесло"
- Перегляди: 143
