В селі Піски, де хліба золоті,
Жив Чіпка Патюк, хлопець непростий.
Біднота й нужда, неволя й гніт,
Його душу й серце мучили з давніх літ.
Бачив він несправедливість навколо,
Як багатії знущались над людьми,
Як пани знущались над селянами,
А земля стогнала під їхніми чобітьми.
І шукав він правди, шукав волі,
Та не знаходив в тім світі жорстокім.
Гнів його зростав, мов полум'я в огні,
І пішов він шляхом бунтарським, темним.
Він шукав розради в горілці та шинку,
Він шукав забуття в розпутних ділах.
Та душа його рвалася, і боліла,
І шукала правди на кривавих шляхах.
Та не знайшов він правди й загинув
В темряві й самоті, мов звір загнаний.
Тільки “слава” про нього й досі живе,
Про бунтаря, що проти зла повстав.
"Хіба ревуть воли, як ясла повні?"
Це питання й досі в душах звучить.
І нагадує нам про те,
Що за правду й волю завжди треба битись.
Вірші
Хіба ревуть воли, як ясла повні?
- Автор: Артур Мірченко, учень 10 класу
- Перегляди: 426
