Морозний день, січневе небо,
Білий сніг на землі лежить.
А в Полтаві журба й жалоба,
Панас Мирний вже не живе.
Інсульт скосив життя раптово,
Вночі, коли всі спали міцно.
І ось вже день прощання й болю,
І проводжають всі його.
Від собору Свято-Успенського,
Де служба йшла за упокоєм,
На санях, запряжених волами,
Труну везуть на кладовище.
Під червоною китайкою,
І прапорами вкрита вона.
І йдуть за нею тиша й сум,
І проводжає вся Полтава.
Український хор співає,
Жалібні пісні лунають.
І ллються сльози й ридання,
І серця болем розриваються.
Прощай, великий наш письменник,
Твої твори житимуть поміж нас.
Ти правду й волю нам проповідував
І щирим серцем нас любив.
Твій образ в пам'яті оживає,
Твої слова й думки живі.
Тож хай спочине твоя душа
Коментарі