В кожному сила, якщо мрія є
Шлях свій знайти, не спинятись ніколи.
Шлях у житті цей відкритий тобі.
Бути собою — то справжня свобода!
В неба блакить, над стихією моря,
Врізався білий стрімкий силует,
Злилися з обрієм в лінію крила,
Вільно летить, відбиваючи світ.
Виміняв тишу і спокій на волю,
Він і не Лівінгстон, й не Джонатан,
Як Чайка з Іменем, рвався нагору…
Більше хотів… Небуденний політ.
Птахом інакшим (за звичок межею)
Плинув по небу, долаючи страх,
Вверх до зірок… І донизу стрілою…
Вільно ширяв на могутніх вітрах.
Щиро до зграї жадав говорити,
Що для свободи політ і для мрії.
Риба, турботи, харчі, малі діти
Є. Та навіщо живеш у цім світі?
Правда, немов з моря сіль, проступає,
Він для своєї вигнанцем є зграйки.
Так в небесах і здіймається покрик
Мужньої та одинокої чайки.
Вже у польоті світи відчуваєш,
Обрій, свобода — усього дорожчі,
Та, залишаючи зграю назавжди,
Ти розумієш: інакше не зможеш.
Більш і не треба тобі настанов,
Тих, хто літати у небі боїться,
Край ти захочеш покинути цей,
Миттю потрапивши у піднебесся.
Роки свої небесам присвятивши,
Силу думок опануєш польоту.
З вірою линути — не помираєш…
Світла душа поривається вгору.
Ще не літаємо поки крізь скелі,
Ми це підкоримо трошечки згодом…
Вірте у себе! Ви — Чайка на Ім’я…
Межі немає ніде і ні в чому!
Вірші
Чайка на ім’я…
- Автор: Тихон Михайлов, 13 років, Полтава, Україна, Науковий ліцей №3 , літературна студія "Перевесло"
- Перегляди: 261
Коментарі