Бібліотека дитячих творів
1 1 1 1 1 (5 голосів)

Коли буває,
Твої думки за небокраєм,
І сліз немає.
Та зорі знають всі твої мрії,
І благають,
Ти не одна.
То твої сльози на верболози,
Він почує тебе.
Я вірю зійде любов,
І жити захочеться знов.
Почуття ти не ховай,
Своїм серцем його зігрівай.
Вже не буде сумних облич,
Ти помрій, і його поклич.
Не розділить ваших рук стіна,
Бо її вже нема.
Хай порожнеча, що тягарем лягла на плечі, не відпуска.
Пісні малюєш тобі крізь всесвіт він почує.
І серце хай стиска,
Та твої сльози втішать грози
Він почує тебе...

Коментарі  

Vali
0 #6 Vali 26.06.2020, 06:35
дуже щирий вірш
Aleksa_Kiral
0 #5 Aleksa_Kiral 19.06.2020, 20:17
Чудово, а головне - щиро ;-)
Ігор Дах
+1 #4 Ігор Дах 25.05.2020, 04:05
Хто такий "він", коханий, жаданий? Оперуй словами "він" Вірш не поганий!
markrk21
+2 #3 markrk21 21.05.2020, 13:26
Гарно, щиро написано!
Wladislaw
+2 #2 Wladislaw 20.05.2020, 20:44
Цікаво) Бажаю натхнення в подальшому!
Lemeh_Natali
+2 #1 Lemeh_Natali 20.05.2020, 15:46
Цікаво спостерігати за юними талантами які з трепетом пишуть про любов.Задум хороший,структу ру можна відточувати.
Натхнення для майбутніх віршів!

У Вас недостатньо прав для коментування. Заеєструйтеся або авторизуйтеся на сайті.

Коментарі