Травневий день… Яка краса!
Травичка зеленіє навкруги,
Пливуть хмаринки в голубому небі
І радісно співають скрізь пташки.
Садок цвіте і весело літають бджілки,
В гаю луна зозулі голосок.
І тільки в школі сумно й тихо,
Звучить онлайн Останній в нас дзвінок.
Як часто мріяли про те, щоб захворіти,
Щоб кілька днів уроки пропустити.
Та хто подумати би зміг,
Що школа буде в снах нам тільки снитися.
А, як любили різні чати ми,
У вільний час хотіли в них поспілкуватись,
Та хто подумати би зміг,
Що через чати ці прийдеться нам навчатись.
Проте ми витримали і опанували все,
Виконували по можливості усі завдання,
Освоїли ми classroom, zoom,
Хоч, як хотілося нам живого спілкування…
Дуже сумно й боляче, що саме так
Випускникам випало із школою прощатись,
Проте ви точно пам'ятатимете час,
Та клас, який прийшлося дистанційно випускати.
Вірші
Дистанційний останній дзвінок (присвячується випускникам рідної школи)
- Автор: Юлія Тацинець, 16 років - Сколе, Україна
- Перегляди: 685
Коментарі
Ой, як я тебе розумію(
Дуже вдячна!
Дуже дякую! Мені приємно
Дякую Вам!
"є все те, що нас об'єднує"... так, це правда
Погоджуюся з Тобою!
Дуже дякую
так, школа - це наш другий дім...