Знаєте, я люблю мріяти,
А також безперервно діяти.
Нестерпно прагну літати,
Легше так смуток здолати.
Звикла бачити в людях ніжність,
Неприховану і щиру відкритість,
Надихаючу і відверту чуйність,
Та неймовірну крутість.
Я вірю, що люди прекрасні,
Хороші, чарівні та ясні.
В деякій мірі також нещасні,
Бо не вірять, що вони дуже класні.
Я інколи думаю про буття,
Що не дає поринути в забуття.
Також є думки про каяття,
Яке виношую впродовж життя.
Вірші
Я
- Автор: Олександра Мічко, 17 років - Мукачево, Україна
- Перегляди: 240
Коментарі
Цитую Ya19012004:
Цитую Monda:
Цитую valeria.forostyak:
Вельми вдячна