Михайло ідучи до школи
Не дивився попід ноги,
Послизнувшись на доріжці
Вивихнув обидві ніжки.
І не встиг на фізкультурі
Поганяти у м'яча,
Бо боліли дуже ніжки
В запального Михася.
Але він не переймався,
На уроках чемно грався
Не писав, і не читав,
«Я не хочу йти до дошки» -
Все кричав він та кричав.
На перерві хотів встати,
Щоб футбола поганяти,
У їдальні попоїсти
Підвели Михайла ніжки.
І побачили це діти,
Підхопили школяра,
Щоб в медпункт його доставить,
От такого Михася.
Він ревів, мичав, сердився,
Але врешті підкорився.
Замотали йому ніжки,
Він лежав три дні у ліжку.
Зрозумівши що сам винен,
Він нарешті усвідомив:
Не ходити по доріжці,
А по відведених місцях.
Перехід - така ось справа,
Можна йти сміливо тут.
Вільний шлях, безпечний путь,
Тут машини пропускають
Всіх, хто чемно в школу йдуть.
Вірші
Пішохід
- Автор: Валерія Форостяк, 14 років - Мукачево, Україна
- Перегляди: 276
Коментарі