Зірковий пил літає над верхів'ям,
Частинка космосу, водночас і пітьма.
Та зіронька найменшого сузір'я
Пестливо вабить сонечком життя.
Дарма, дарма, кричали вслід їй люди,
Чумацьким Шляхом краще спалахни!
В далекі, довгі, дивні ці етюди,
Поглянь на мить у вічність і збагни:
Нестримна сила нехай завжди буде,
Відпий краплину з кухлю майбуття.
Вогні яскраві, темні й злі забуде
Реальність смутку – наше почуття.
Увіковічнять тишу мовчазнії зорі,
Кохатимуть світанки каяття
Та сірим попелом залишать дні прозорі
І безпросвітно ми є долею буття.
Хай темні душі сяють ясним блиском ночі,
В холодній тьмі тепло нового дня,
А в кожній хвилині відлуння пророчі
І мир нехай ллється рікою зрання.
Вірші
Зоряні бажання
- Автор: Вікторія Яким, 15 років - Королево, Україна
- Перегляди: 313
Коментарі
Величезне спасибі. Дякую за коментар!
Цією поезією зичу тільки найкращих бажань і їх здійснення всім-всім!
Наші думки збігаються, це чудово!