Дві величні дати відзначають українці всього світу. 23 серпня – День Державного Прапора України, а 24 серпня – День Незалежності України. У всіх куточках рідної землі і зарубіжжі, де мешкають українці відбуваються ці чудові свята.
До своєї Незалежності України пройшла важкий шлях неймовірно важких випробувань.
Вихованці Міжнародної академії літератури і журналістики присвячують Україні прозові і поетичні твори, малюнки і художні фотографії.
Щойно до редакції нашого сайту надіслала вірш-присвяту Юлія Тацинець, лауреатка літературної премії ім. Наталки Петренко у номінації «Поезія» XVII Міжнародного фестивалю юних талантів «Рекітське сузір’я».
Об’єднаймось, брати мої!
Я народилася на Вкраїні,
де жито жовте й небо голубе,
де вишитий рушник над образами,
і щонеділі сім’я на Службу Божу йде.
Де мати ніжно так співає колискову,
де кущ калини у дворі росте,
де дуже люблять і шанують рідну мову,
і де вода із-під явора тече.
Де діти в школу ходять в вишиванках,
де люблять борщ, вареники і пампушки,
де хлопець дівчині співає до світанку,
й бабуся внукам шепче казочки.
Де є Дніпро, Карпати й Чорне море,
де жили й воювали козаки…
тож об’єднаймось, браття,
щоб не ділили Україну на шматки.
Я вірю, що ми разом переможем,
Що Бог нам допоможе у біді,
Адже одна у всіх нас Україна,
Я знаю: ми врятуємо її!
Віршем Юлії Тацинець ми розпочнаємо флешмоб «З Днем народження тебе, Україно!»
Приєднуйтеся, пишіть вірші, прозу, коментарі, надсилайте малюнки, які ми залюбки розташуємо на сайті МАЛіЖ.
Прес-служба Міжнародної академії
літератури і журналістики
