Дорогі колеги-маліжани! Чотири роки минуло з того часу як покинув цей світ Володимир Ковалик.

10 квітня наступного (2021) року йому виповнилось би 100 років з Дня народження двомовного поета - сина двох Батьківщин - Сполучених Штатів Америки і України, члена Національної спілки письменників України, автора багатьох поетичних і прозових книг, автора Гімну Міжнародної Академії літератури і журналістики, лауреата Всеукраїнських і Міжнародних літературних премій, Почесного Академіка МАЛіЖ і Почесного президента Міжнародного фестивалю «Рекітське сузір'я», почесного жителя села Рекіт, Хустського району Закарпатської області, володаря американських і українських відзнак, Героя Козацтва України Володимира Ковалика.

Чекаємо ваших пропозиції щодо вшанування Володимира Ковалика.

Прес-служба Міжнародної академії
літератури і журналістики

Світлій пам'яті Волтера-Володимира Ковалика - присвячую.

Десь журавлі ключем сумноголосим
Спивають на привалі срібні роси.
Летять у вирій. Навесні - назад.
Нема в любові журавлиній зрад.
«Лелека сивий» відлетів назавжди
В світ миру, спокою і правди,
Подалі від страждань у гомоні віків,
Здолавши біль-печаль пройдешніх днів.
Чотири роки ми без Вас, Поете,
Та з нами ваші вірші і сонети,
І серце невмирущого палання,
І ваша щира усмішка остання.
Своє життя для України й руху,
Як цінний скарб нескореного духу,
Ви дарували рідному народу
У боротьбі за волю і свободу.
Із пам'яті людей ваше ім'я
Не змиє часу бистра течія.
Дивлюся в небо. Знову білий птах.
Змахнув крилом. І зник у небесах.

Ольга ЦАРИЦАНСЬКА, заступниця головного редактора
журналу «КРАЇНА ТАЛАНТІВ»

Коментарі  

0 #2 Ісаєвич 26.12.2020, 22:08

ПРОПОНУЮ з нагоди 100-річчя з дня народження Володимира Ковалика та вшанування пам'яті письменника у редакції МАЛіЖу, влаштувати виставку його творів, організувати художні читання творів ювіляра, виставку ілюстрацій до його віршів, авторські читання своїх віршів, присвячених Володимиру Ковалику. Це зробити у дистанційному режимі. Фотографії виставок викласти для огляду на цьому сайті.

0 #1 Ісаєвич 26.12.2020, 21:34

ПРИСВЯТА ВОЛОДИМИРУ КОВАЛИКУ
"Не зречусь ніколи" - Коваликів завіт.
"Заховатися од долі не судилось",
Бо мусив він увесь обійти світ,
Щоб нам, а не йому, у ріднім краї жилось.

А як воно любити землю ту,
Яка зруїнила колись його буття?
А він за неї випив би й отруту -
Вона ж йому скалічила життя.

А що для нього бачити хоч дах
Тієї хати, де зростав в людину?
Іде сюди "немов зальотний птах",
П'є воду й тішиться, що бачить УКРАЇНУ!

Оновити список коментарів

У Вас недостатньо прав для коментування. Заеєструйтеся або авторизуйтеся на сайті.