Мій шкільний маршрут щоранку нагадує мені епізод із фільму «Сам удома 2», де маленький Кевін, загубившись у самісінькому серці Нью-Йорка, із захватом вивчає кожну деталь грандіозного мегаполісу. Приблизно так я почуваюся щоранку, незважаючи на те, що навчаюся тут уже третій рік поспіль. Сотні заклопотаних офісних працівників в охайних краватках і з шкіряними портфелями, довжелезні черги до кав'ярні «Старбакс», гучні легендарні таксі з жовтими прапорцями й шум сухого листя, що кружляє над головою – це все лише маленька частинка моїх спостережень, адже намагаюся більше концентруватись на екзаменах і дедлайнах, які все ж таки роблять моє життя більш схожим на сіру реальність випускниці.
Потрапивши в тридцятиповерховий будинок, що знаходиться навпроти всесвітньовідомого Букінгемського фонтану, я щодуху піднімаюся на сьомий поверх, і відразу потрапляю в затишне й тепле приміщення – мою академію.
На вході вранці сидить привітна тітка Синді, яка зажди пригощає мене смаженим мигдалем, начебто для «кращої концентрації роботи мозку». Далі я заходжу до класу, де викладач фізики, Містер Бін, проводить продуктивні ранкові брифінги та повідомляє учнів про важливі зміни чи майбутні поїздки. Сьогодні, до прикладу, ми обговорювали можливість поїздки до Японії наступного літа задля того, щоб дізнатися більше про її давню культуру з допомогою мистецтва та архітектурних пам'яток. Уже через п'ятнадцять хвилин, не привітавшись, як слід, з усіма однокласниками, чую дзвінок. Це означає: час відправлятись на першу лекцію. По вівторках – це, звичайно ж, улюблена французька мова. Місіс Блеттері справжня корінна француженка з прямолінійним характером і фактурними беретиками чи капелюшками. Вона, безумовно, перша модниця Чикаго, адже, дивлячись на неї, уявляєш паризькі вузькі вулички й картинні галереї. Після десятихвилинної перерви я поспішаю на урок комп'ютерного дизайну, де Містер Вілсон (випускник університету на базі Силіконової Долини, що в Каліфорнії) представляє нам апарат для 3D друку, за допомогою якого учні самотужки мають змогу за декілька секунд відтворити точну копію задуманого об'єкта. Звучить просто фантастично. І врешті-решт настає час лекції з Глобальної Політики. Коротко кажучи, це предмет, який значно розширює кругозір та перетворює кожного учня в global citizen. Уже другий рік ми щодня вивчаємо глобалізацію, концепції реалізму та переваги модерного лібералізму. Крім того, на прикладі найбільших світових «гравців», таких як Китай, Великобританія, Франція та Росія, моделюємо та намагаємось передбачити подальші геостратегічні конфлікти та майбутні зміни претендентів на регіональну гегемонію.
Після навчання із задоволенням поспішаю додому. Увечері обов'язковими ритуалами є відвідування спортивного залу та басейну для того, щоб перезавантажити мозок і наповнитися енергією для нових звершень.
Так завершується мій звичний робочий день. Це складний, але такий незабутній час, який формує моє майбутнє. Щодня переконуюся, що працюватиму заради розквіту та розбудови України, незалежно від того, в який куточок світу закине мене доля.
До скорої зустрічі!
Цю розповідь на сайті МАЛіЖ розташувала редакторка-модератор «МАЛіЖ_Інформ» Катерина Монда. Вона продовжує працювати над підготовкою інформацій та публікацією їх на сайті МАЛіЖ.
Коментарі
Дякую за цікаву, змістовну інформацію.
♥♥♥