Вірш - спогад, вірш - посвята
А.Д. Оборіній.
Ну куди ж Ви, красива львів'янко?
Чом раптово залишили нас?...
Жінко-свято, яснА маліжанко,
Як же бути МАЛіЖу без Вас?...
Як без жартів і Вашого сміху,
як без щирих обіймів і слів?
Наша гордосте і наша втіхо,
де тепер залунає Ваш спів?..
Гарна, мудра наставниця юних,
а для нас - маліжанська Душа..
Не почуєм вже голосу струни
при читанні нового віршА...
Як зарадити лиху не змога
і прийшов той останній Ваш час,
хай легкою Вам буде дорога...
Ну а ми пам'ятатимем Вас!
Маріанна ПАК м. Ужгород
