Розвійтеся з вітром, листочки зів’ялі,
Розвійтесь, як тихе зітхання…
Іван Франко
Осіннім листям пахнуть ті слова,
Які жбурляєш ти бездумно в простір.
Настануть і для них, мабуть, жнива,
Коли холодний смуток прийде в гості…
Зів’яла квітка більш не зацвіте.
Хоч кров у грудях ще не охолола,
Моє наївне серце збереже
Ті юні мрії десь за видноколом.



Коментарі