(З фенологічного щоденника)
Цього року у червні дощі і дощі. Аж наприкінці місяця випогодилося.
- Сіно важко заготовити для корів, - бідкаються господарі. - А трави виросли рясні.
Навіть липа зацвіла з деяким запізненням. Та як тільки сонечко прогляне, її золотий цвіт п'янить, дурманить медовим ароматом. Приємно спостерігати, як над ним гудуть бджоли, надолужують змарнований через негоду час.
Люблю заготовляти липовий цвіт і пити цілющий липовий чай. А ще додайте до нього ложечку липового меду...
Також із запізненням доспіли червоні ягоди полуниць, порічок, вишень, черешень. Смачні, корисні!
Не дивуюся, чому червень назвали червнем. Усе червоне від ягід. І сонце червоне, якщо гарна погода, і червоних метеликів багато літає. Ось-ось малина буде. Та ще доведеться зачекати. Зелені зав'язки лише потрохи наливаються соком.
На думку деяких етнографів місяць назвали червнем ще й тому, що тієї пори з'являється сокоживна комаха - кошеніль, з якої у давнину добували червону фарбу. Її використовували для фарбування тканин.
Дивним видається інше - чому місяць липень назвали «липнем», коли липа відцвіла?.. (Даруйте за таку тавтологію, словесний каламбур). І ось що я з'ясував з народознавчої літератури, почув від старших:
- Річ у тім, що за сприятливої погоди і добрих бджолиних роях у липні пасічники викачують липовий мед, зібраний невтомними трудівницями бджолами. Крім того, у липні з липи зрізали так зване «лико» (довгі тонкі смужки деревини), з якого плели кошики і не тільки.
Має місяць й інші народні назви - косень, липець, липовик, сінокіс, грозовик, купальник, дощовик, жнивник...
Коментарі