31 грудня – церковне свято преподобної Меланії.
...Це вона опівночі приведе до кожної хати Святого Василя, а разом з ним і Новий рік. Поки що весь день хазяйнує сама: то козу доїть у решето, то білить сажею піч, то посуд миє, а миски, глечики, кухлі так і падають на підлогу...
Образ Меланки доволі поширений в українському різдвяному фольклорі, насамперед у вертепних дйствах, традиціях «водити Козу».
Любить вона дошкульні витівки, насмішкуваті жарти, гостра на язик, за слівцем у кишеню не полізе, хитра, підступна і вигадлива. Дівка на виданні, тільки-от заміж не беруть... Не доведи, Господи, такого лиха!..
Хоч з неї насміхаються, глузують, але таки й поважають: «Меланка – добра господиня! У неї срібла повна скриня!».
У день преподобної Меланії особливо ретельно спостерігали за погодою.
Народні прикмети:
-Як Меланка господарює(яка погода) – таким буде Новий рік.
-Яка погода на Меланки – така і новорічна.
-На Меланії вітер дме з півдня – рік буде теплий і ситий; із заходу – буде достатньо молока у корів, виростуть високі трави; зі сходу – чекай урожаю на фрукти; північний вітер – на холодний і голодний рік.
-Яка Меланка – такі Петро з Павлом.
-На Меланки тепло – будуть похолодання у Петрівку; холодно – чекай спеки у Петрівку.
-У цей день на небі не видно зірок – ягід влітку не чекай; чим більше зір на небі – тим більше буде лісових горіхів і ягід.
-На Мелані багато снігу – добра ознака для озимини. (Меланія – господиня, дбає про озимину).
-На Меланії відлига – у січні зачастять дні з відносним потеплінням.
