За тиждень до Великодня і завжди у неділю християни відзначають свято Входу Господнього до Єрусалима. Цього року воно припадає на 13 квітня. У народі його називають Квітною, Вербною неділею. На Північній Україні зустрічаються і такі дивні назви: Верболіз, Верболозна, Лозова неділя, Лоза.
Вербна неділя – найбільш поширена назва. Чому саме так?.. Коли Ісуса Христа зустрічали в Єрусалимі, Йому під ноги клали пальмові гілки. Однак в Україні пальми не ростуть.Після прийняття християнства, як тільки почали ширитися церковні свята, вирішили замінити гілля пальми на вербу, яка була близькою нашим предкам.
Люди здавна вірили в цілющу силу верби, тому наші предки часто садили її біля криниці, хати,щоб вона очищала воду та оберігалавід нечистої сили. Використовували вербу і в народній медицині.
Освячені у храмах гілочки, що здійснюють саме у Вербну неділю, несли додому і клали за ікони, як оберіг. Ці освячені галузки зберігали у хаті біля ікон протягом року. Старі спалювали на відкритому вогні, а попіл розсівали по грядках, щоб добре родили. Освячену вербу також кидали до курників, хлівів, прикрашали ними вулики. Це для того, щоб захистити домашніх тварин, птицю, бджіл від хвороб.
Освяченою вербою «били» один одного відразу після церковної відправи, приповідаючи: «Не я б’ю, верба б’є, за тиждень – Великдень, на здоров’я, на красу, на захист».
