Страсті Христові цьогоріч припадають на 17 квітня. Це – останній четвер перед Великоднем, який у народі називають Страстним, Чистим.
Колись у Чистий четвер від старого до малого всі намагалися встати до сходу сонця, аби потім не перетворитися на ледащо. Одразу ж бігли, йшли до річки, озера чи ставка вмиватися. Бо у цей день навіть «ворон носить свої дітей з гнізда до водойми купатися». Щоб бути здоровими, босоніж ходили по росі, а незрячі вмивали нею очі.
У печах господині випалювали сіль, яку клали до великоднього кошика. Вона вважалася оберегом від хвороб. Переставали писати писанки, тільки фарбували у лишпинні цибулі чи відварі червоного буряка яйця (крашанки).
Чистий четвер присвячували прибиранню у хатах, на подвір’ї. Усе мало бути чистим. З цим мали впоратися до вечірнього Богослужіння у храмі.
Найважливіша подія дня – відправа у церквах Страстей Христових, під час якої запалювали свічки. З ними, запаленими, йшли додому та так, щоб живий вогонь не погас (тепер здебільшого використовують зручні і надійні лампадки), і обходили, «обкурювали» кожну кімнату хати, кухню, сіни, комору, хліви, пасіку...Від такого дійства мала згинути вся нечиста сила.
І тільки після цього дехто з господиньзамішував тісто для великодніх пасок.
Чистий четвер вважається особливо строгим пісним днем.
