15 травня – свято Пахомія Великого.
Спостерігали, якщо Пахом повіяв теплом, то з цього дня (раше вечора) починають масово співати соловейки, змагатися, хто краще заспіває, хто кого переспіває і приверне до себе увагу половинки. (Самички не співають, а лише видають ледь чутні звуки). Усе це перетворюється на неймовірно чарівне концертне дійство. У кожного своя арія, своя партія.
Соловейко на вигляд непеказна пташнка, але який артист!
В українців особливе ставлення до солов’їв, щемливе, трепетне.
...Зоряна травнева ніч, солов’їні концерти і молоді закохані пари, які слухають їх до світанку. Про це співається у багатьох піснях.
Дитячі глиняні іграшки-свистульки (свистунці) виготовляли здебільшого у вигляді соловейків.
Старші люди вважали (і вважають), що зруйнувати гніздосоловейка – це такий самий гріх, як і зруйнувати гніздо ластівки.
У народі кажуть:
-Не заспівав соловейко, тоді ще не сій гречки і не стрижи овечки.
-Соловейко тоді починає співати, коли насититься водою з березового листя.
-Коли ячмінь колоситься, тоді соловейко замовкає.
-Соловей не заспіває, коли їсти не має.
-Соловей співає, бо голос має.
-Не потрібна соловейкові золота клітка, а зелена вітка.
