Цього року 8-9 червня відзначаємо свята Зіслання Святого Духа та Пресвятої Животворної Трійці, або П’ятидесятниці, бо завжди припадає на 50-тий день після Воскресіння Христового, Великодня. У народі їх називають Зеленими святми, Трійцею.
Зелені свята в Україні святкували ще задовго до прийняття християнства. Тільки називали їх Русаліями, Русальним тижнем, Русальним Великоднем, Радуницею. Це той час, коли весна переходить у літо, бо «тільки з Трійцею літо починається», вшановували духів спочилих. Аби задобрити тих духів, домівки прикрашали травами, гілками. Серед рослин неодмінно мали бути аїр чи лепеха. З прийняттям християнства ця традиція таки збереглася. Адже на Трійцю також поминають померлих, на кладовищах відправляють молебні.
Загалом, Зелені свята – це збірна назва кількох свят церковного та народно-обрядового календарів. Починаються вони з суботи напередодні П’ятидесятниці (Трійці), а закінчуються Віданням П’ятидесятниці у першу ж суботу після Трійці.
Як церковне новозавітнє свято, Трійця – це вшанування триєдності Господа та Сходження Святого Духа на апостолів. Це і день народження Христової Церкви. Воно почасти перегукується з єврейським святом Шавуот, яке відзначалось на 50-тий день після Пасхи, на подяку Богу за вихід ізраїльського народу з єгипетської неволі. За Старим Завітом, у цей день Бог на горі Синай через Мойсея дарував людям свій Закон, який ми знаємо у вигляді Десяти Заповідей Божих.
Побутує думка, що саме зі старозавітного Шавуоту збереглася традиція у суботу, напередодні свят, прикрашати домівки зеленню на згадку про те, як квітла і зеленіла Синайська гора, коли Мойсей отримав скрижалі з Божими Законами.
У неділю (перший день Трійці) рано-варнці збирають букети трав – лісових, лугових, польових (і то здебільшого лікарських). Їх освячують у церквах та зберігають засушеними протягом року. Вони вважаються оберегом від усього лихого.
