24 червня – Різдво Івана Хрестителя (Предтечі).
За астрономічним календарем, завершення піку літнього сонцестояння. Минула найкоротша ніч у році (22 червня), день, хоч ще непомітно, але таки меншає. Щоправда, сонце входить у фазу своєї найбільшої активності. Попереду липень – найспекотніший місяць року.
Саме цієї пори наші пращури-язичники відзначали день Купала, проводжали літнє сонце. Словосполучення «Івана Купала» виникло згодом, уже після прийняття і поширення християнства на теренах Київської Русі. І як би там церква не протистояла народним звичаям та традиціям, прадавнім обрядам, населення таки дотримувалося їх, особливо молодь.
У Купальську ніч насамперед перестрибували через багаття, дівчата пускали за течією річки щойно сплетені з живої рослинності вінки і загадували бажання на майбутнє подружнє життя, шукали цвіту папороті і скарбів, скочували з гори на долину підпалене колесо від воза (символ того, що сонце спадає, іде на зиму), топили у водоймі солом’яне опудало Марени (Мари), попелом з купальського вогнища посипали грядки, щоб добре родили, співали купальських пісень, водили хороводи... Це були ігри та забави молоді, коли парубки і дівчата відкривали один одному свої найпотаємнішіі водночас найщиріші почуття. У цьому не слід вбачати щось вульгарне. Дотримання пристойності, цнотливості було умовою молодіжних забав. За їх порушення могли привселюдно осоромити.
А вранці йшли до церкви, щоб урочисто відзначити свято Різдва Івана Хрестителя.
Взагалі, ніч на Купала вважалася такою, що поєднує дві, здавалося б непоєднувані, несумісні стихії – вогню і води. Але вони обидві життєдайні для всього сущого, приносять плодоріддя землі. Не випадково у Купальську ніч знахарі збирали лікарські трави.
Народні прикмети:
-Світла ніч на Івана Купала – буде світлий день.
-Купальська ніч дощова – іди за грибами.
-Багато зав’язків ліщинових горіхів – на ранню осінь.
