8 липня – день вшанування великомученика Прокопія.
Відразу ж після цього свята на більшості терен України масово розпочиналися жнива. На саме свято люди намагалися не працювати у полі. Через марновірство боялися, щоб «Прокіп не спалив кіп», не наслав грозу з громом і блискавками.
Цієї пори також збирали чорниці і лісові суниці. Заготовляли не тільки для себе, а й на продаж. Цим особливо займалися мешканці віддалених сіл, де було важко знайти додаткову оплачувану роботу. Реалізовували зібраний «ягідний врожай» у містах на ринках. Прагнули добратися у великі міста, де було багато грошовитих покупців.
З чорниць і суниць готували джеми, варення, відтискували і консервували соки з них... Усе це добро допомагало від багатьох недуг. Із засушених ягід готували цілющі узвари. Звісно, найкорисніші свіжі ягоди. Тому під час сезону насичувалися ними досхочу.
Неодмінно заготовляли «чорничник» - усю наземну частину з ягодами, інколи з корінцями. Його в’язали у пучечки і сушили на горищі чи в іншому добре провітрюваному приміщенні. Відвар з «чорничника» лікує шлункові захворювання. Аналогічно заготовляли «суничник», який корисний при погіршенні зору. Ним промивали очі і вживали внутрішньо.
Народні прикмети:
-У цей день сонце палить – скоро поспіє кріп.
-Прокіп любить заготовляти кріп.
-Зранку хмарно, вдень спекотно – ввечері може бути гроза, і то затяжна.
-Прийшли жнива – прийшла білих грибів пора.
-Перепілка перестала співати –жито дозріло.
