14 верея – свято Воздвиження Чесного Хреста Господнього. У народі – Здвиження, Здвиг,
Історики Східної Церкви вважають, що основу встановлення свята становлять дві події – віднайдення у IV столітті імператрицею Оленою Хреста, на якому розіп’яли Ісуса, та повернення реліквії з Персії до Єрусалиму у VII столітті. Починаючи з 1960 року (після реформи свят, проведеною Папою Римським Іваном XXIII), Західна Церква цього свята не відзначає.
Оскільки празник Вождвиження нагадує Христове розп’яття та прирівнюється до Великої П’ятниці, то з найдавніших часів стало традицією в цей день дотримуватися суворого посту. Він дещо послаблюєься, якщо парафія відзначає храмове свято.
У народному календарі українців, це свято Здвиження, кочли земля рухається ближче до зими. З цього дня настають холоди, птахи масово відлітають у вирій, а плазуни ховаються у норах, під коріннями дерев і кущів, під камінням. На Здвиження не велено було ходити у ліс, щоб не натрапити на агресвну змію.
Народні прикмети:
-Яка погода на Здвиження – такою буде на Покрови.
-Багато опеньків – зима буде холодною.
-Тепло на Здвиження – чекай приходу другого бабиного літа.
-Гутий туман довго не спадає – на дощ.
-Мороз на Здвиження зими ще не приведе.
-На Здвиження відлітають останні ластівки – до ранньої зими.
-Уночі на Чесного Хреста активно сови літають – скору зиму сповіщають.
До Чесного Хреста господарі мали зібрати бадилля картоплі і спалити його, а попіл розсипати по полю, щоб наступного року земля добре родила.
