1 жовтня – християнське і народне свято Покрови Пресвятої Богородиці, яке відзначається лише східними церквами візантійського обряду. Воно встановлене на згадку про чудесне об’явлення Богородиці у 910 році в храмі Влахерни (передмісті Царгорода). Після чудесного видіння, яке спостерігали юродиві Андрій та Епіфаній, араби, що взяли місто в облогу і хотіли його захопити, враз відступили. Християни-візантійці перемогли. Деякі історики церкви вважають, що таких об’явлень могло бути кілька у різні віки.
Українці на Покрову відзначають День створення УПА (1942 рік) і День захисників і захисниць України.
Воно було й основним святом українського козацтва. Згідно з переказами і легендами, саме на Покрову козаки вирушали на зимівлю по своїх хуторах та зимівниках. На Січі залишалася тільки стала залога із січовиків, які нічого крім власної зброї не мали.
За народними традиціями українців, Покрова завершувала період сватань, засилання старостів і приготування до весіль. У деяких етнографічних регіонах України він починався з Першої Пречистої (15 серпня), а в інших з Другої ПречистоЇ (8 вересня). Хоча молодята вже давно підшукали собі пару... Тільки б батьки благословили. А от ще незасватані дівчата просили Богородицю: «Свята Мати, Покровонько, покрий мені головоньку, чи хусткою, чи шматиною, аби не ходити дівчиною».
До Покрови господарі мали забрати з поля чи городу всі аграрні культури, покласти їх на зберігання у льохи чи кіпці.
У народі кажуть:
-Покрова покриває дівчат шлюбним вінцем, а свекруха покриває невістку хусткою.
-На Покрови багато снігу – буде багато весіль.
-Покрова покриває землю і листом, і снігом.
Після Покрови народні зцілителі починали заготовляти кетяги калини, їх сушили у добре провітрюваних приміщеннях або під стріхами.
