Закохана в життя, бреду його стежками.
Торую шлях свій, зітканий із мрій!
Несу любов і пісню, що від мами,
Й гаряче серце, сповнене надій.
Ціную кожну мить мого життя земного
І кожен день вдихаю я сповна.
Звичайна, як усі, та в чомусь - виняткова.
У цьому світі я така одна.
Кудись у далечінь ведуть мої дороги.
Не звідані, не сходжені ніким!
І скільки ще судилось - невідомо!
Та я живу, допоки стане сил!



Коментарі