6 листопада – вшановуємо ісповідника Павла, архієпископа і патріарха Царгородського. Він різко виступав проти аріян, обороняв правдиву християнську віру, за що не раз відбував заслання. Загинув мученицькою смертю 351 року. Достойника задушили його ж єпископським омофором.
У народі кажуть:
-Холодний Павло заповідає холодну зиму.
-Якщо на Павла зима сердита, то на Теодора Студита (11 листопада) буде ще сердитішою.
-На Павла помірно тепло – на зиму не будеш сердитися.
-Сильні морози і глибокі сніги – вівці не скоро покинуть кошари.
-Якщо випаде град або снігова крупа, то невдовзі прийде справжня зима.
-На Павла сухо – зима буде сухою (безсніжною).
Цієї пори відбувався обряд «братчин» - огляд зими і зустрічі першого снігу (він мав бути щільним і глибоким). Вважали, що зима одягає «самоткані обнови». Інколи це дійство (особливо у селах) перетворювалося на своєрідне храмове свято. Власники пасік готували медовий напій, але він не містив алкоголю. Частували ним усіх – і дорослих, і дітей.
