6 грудня – день Святого Миколая Чудотворця, архієпископа Мир Лікійських.
Він один з найбільш відомих і найулюбленіших святих достойників Христової Церкви, є взірцем людяності, добра і милосердя, знаний чудотворець, помічник нужденних, вбогих, хворих, моряків, подорожуючих, захисник під час лихої години, щирий приятель дітей.
Його ім’я з грецької перекладається, як «переможець народів». І це справді так! Адже з того часу, як Святий Миколай жив у далекому ІІІ – у першій чверті IV століття та й донині – пам’ять про його добрі й богоугодні справи живе поміж різних народів,крізь віки дарує натхненняі надію всім християнам. Наче по вервичці він спускається з Небес, щоб прийти на допомогу кожному, хто щиро увірував у нього.
На українську землю шанування Святого Миколая прийшло у Х столітті, з прийняттям і поширенням християнства. Цей Чудотворець дуже полюбився нашому народові, і з часом день його вшанування у грудні став одним з найулюбленіших зимових свят з подарунками, солодощами, гостинами, дитячими забавами. У цей день повелася добра традиція дарувати подарунки один одному, виявляти увагу і турботу до ближнього.
Нехай святитель Миколай завжди допомагає нам у добрих справах!
У народі кажуть:
-Холодний Микола – холодне Різдво Христове.
-На Миколи відлига – не чекай міцного морозу на Різдво.
-Микола на білих конях приїде, а Ганка сяде у санки.
-Микола любить мороз і білих коней.
-Вітер зі сходу – на мороз; північно-західний – на снігопад.
