21 січня – вшановуємо преподобного Акилу та його побратимів. Він жив у ІІІ столітті і загинув від меча язичників, як мученик за Христову віру.
...За календарем уже минула більша половина зими. Однак біла пора року ще не йде на спад. Багатовікові синоптичні (прогностичні) спостереження свідчать, що вона стає злішою, дошкульнішою (особливо в останній декаді січня), морози міцнішають, а водойми вкриваються товстою кригою, що становить загрозу для риби. Їй нічим дихати. Найбільша загроза для риби на мілководді, у річках, де повільна течія. Тому мешканці сіл і міст (від старого до малого) виходили на ставки, озера, ріки і прорубували лід, створювали ополонки. Робили це регулярно, з дня у день, бо через ніч ополонка знову може вкритися льодом. Ця праця була цілком добровільною, бралися до неї небайдужі люди. Насамперед ті, хто любить порибалити, адже згодом залишаться без улову.
Не забували підгодовувати птахів, зокрема лебедів, які залишилися зимувати у рідних краях, не відлетіли у вирій, сподіваючись на людську турботу. Їм також прорубували ополонки.
Господарі утеплювали соломою, опалим листям ствобури дерев, особливо молодих, накривали ними плодово-ягідні кущі. Добре, коли можна було набрати для утеплення торфу.
При надмірно сильних морозах домашню птицю не випускали на двір. Хіба що на нетривалу прогулянку. Тримали її й годували у хліві, допоки не спадуть морози.
Народні прикмети:
-Якщо на Акили товсті криги і міцний мороз – найближчими днями не чекай відлиги.
-Якщо на Акили холодно – початок липня буде сухим.
-Удень лід тане, а через ніч прорубана ополонка не вкрилася льодом – на відлигу.
