24 травня – свято преподобного Симеона (у народній традиції українців – Семена) Дивногорця. Він був родом з Малої Азії. Замолоду посвятився Господу Богу і став пустельником. Жив у печері на горі; згодом у наметі з гілок дерев і кущів, якого спорудив високо на стовпі. Скромні харчі і воду приносили йому доброчесні християни. Помер 569 року у глибокій старості.
З огляду на народну традицію, вранці цього дня люди (старі і малі) виходили на наближчу гору чи пагорб, щоб першими побачити схід сонця, яке щойно підіймається з-за обрію. Його ранкове проміння має оздоровити, омолодити, додати сил та бадьорості. Господоні для такого дійства пекли калачі, які нагодували сонце. Зрештою, такі ранкові зустрічі сонця протягом року відбувалися не раз. Також вважалося доцільним скупатися у ранковій росі.
Народні прикмети:
-Схід сонця ясний – день буде погожим.
-Ранок похмурий, сонце сходить у тумані (його довго не видно) – до негоди.
-При сході сонця птахи мовчать, не співають, не щебечуть – цього дня не очікуй доброї погоди.
