Як би швидко не йшов час, сучасне завжди залишається на дорозі з минулого в майбутнє.
Кожного року народжується нове покоління, і, як не дивно, воно не буде схожим на попереднє. У цьому плані ми дуже подібні до машин. Існують найновіші моделі, що вміють розганятися до 560 кілометрів на годину, підкорюючи небезпечні траси та інші перешкоди. Є трохи старші, але прудкі механізми. Нікуди не зникають машини поважного віку, що не втрачають свої статус і грацію.
Минуле тісно пов'язане з майбутнім. Воно дає поради ще не досвідченому поколінню, але, у той же час, може зіпсувати чиєсь молоде життя.
«Дитинство дивується. Молодість обурюється. Тільки літа дають нам мирну рівновагу і байдужість» (Олександр Довженко). У перші роки життя ми намагаємося пізнавати світ різними методами. Молодість – час труднощів, халеп, образ та пошуків себе. Напевно, через років двадцять, тридцять, сорок, коли вичерпується джерело емоцій, наш внутрішній світ охоплює раніше не відома мирна рівновага та байдужість.
Пройде час – і наше покоління прокинеться дорослим, а згодом з'явиться нове життя, якому буде необхідна наша допомога. І так по колу завжди ходить все сучасне, дорогою з минулого в майбутнє.
Коментарі